vse-zdorovy.info

Сайт про здоров'я: хвороби, симптоми, методи лікування, процедури, ліки та багато іншого

Причини набутих вад серця

Набуті вади серця – родинні захворювання, які супроводжуються зміною будови і функцій фіброзно-м’язових клапанів серця і ведуть до порушень серцевого струму крові. Придбані пороки серця бувають двох видів:

  • компенсовані (протікають приховано);
  • декомпенсовані (прояви помітні у вигляді задишки, прискореного серцебиття, швидкої втомлюваності, частих непритомності).

Причины приобретенных пороков сердца

У разі якщо консервативне лікування виявляється безрезультатним, призначають операцію. Набуті вади серця небезпечні ускладненнями у вигляді серцевої недостатності, що може спричинити інвалідність і навіть смерть пацієнта.

Особливу небезпеку становлять набуті вади серця у дітей. Основна причина його розвитку – це ревматичний ендокардит, перенесений дитиною в ранньому віці, рідше набуті вади серця розвиваються внаслідок системної червоної вовчака та інших колагенозів, а також проникнення інфекцій в серцеві клапани, крім того, після важких поранень грудної клітини. Пороки серця, придбані в результаті таких пошкоджень, зустрічаються вкрай рідко.

Вроджені вади: діагностика і симптоми

Крім набутих вад зустрічаються вроджені, вони виникають в результаті дефектів розвитку серця і основних серцевих судин у внутрішньоутробний період розвитку. Різні види вроджених вад серця можна зустріти приблизно у 1% новонароджених, до них відносять як відносно легкі, так і ведуть до летального результату стану. Найчастіше в ряду вроджених вад серця можна побачити порушення серцевих перегородок. Причини таких поразок включають в себе звуження і незвичайне розташування головних кровоносних судин, що, у свою чергу, є результатом дефектів при формуванні серцевих порожнин.

Головні симптоми набутих вад серця – це серцеві болі і непереносимість фізичних навантажень, що супроводжується задишкою і швидкою стомлюваністю.

При наявності первинних симптомів фахівець призначає більш детальний огляд, що включає в себе визначення серцевих кордонів, прослуховування кардиоритмов для виявлення різновиди пороку. Потім проводиться прослуховування легенів і з’ясування розмірів печінки (щоб підтвердити або спростувати наявність серцевої недостатності).

Після цього призначають ЕКГ для визначення ритму серця, наявності блокади і симптомів ішемії. Виконується і запис ЕКГ з навантаженням у разі підозри на звуження аорти під наглядом реаніматолога, тому що навантаження можуть виявитися небезпечними для людей, уражених хворобою серця.

Рентгенограма серця робиться з різних сторін з виділенням стравоходу для визначення застою в легенях і гіпертрофії оболонки міокарда, що призводить до уточнення різновиди серцевих вад.

Лікування захворювання

Лікування у всіх випадках вад серця практично однакове. У розпорядженні сучасної медицини поки що немає засобів, що забезпечують зворотний розвиток вже отриманих анатомічних пошкоджень клапанів, тому основні лікувальні заходи зводяться до підбору для хворого спеціального способу життя і режиму дня, які відповідають можливостям його органів кровообігу в даний період, з урахуванням хронології розвитку пороку і частково його діагностики.

В останні десятиліття в хірургії починає застосовуватися оперативне лікування звуження мітрального клапана. Поки невідомо, наскільки такі методи застосовуються в дитячому віці, коли ревматизм ще може проявити себе нападами. Ефективність даного методу продемонструє збільшення кількості спостережень і спостереження за долею таких хворих протягом тривалого часу.

Мінімальні зміни серцевих клапанів, які не супроводжуються пошкодженням міокарда, дуже довго можуть знаходитися у стадії компенсації, не зменшуючи працездатності хворого.

Прогресуюча декомпенсація може виникнути з ряду причин, таких як повторні ревматичні напади, інфекційні зараження, важка фізична навантаження, стреси. Розвинуте таким чином пошкодження серцевого м’яза і клапанів веде до появи серцевої недостатності, гостро прогресуюча декомпенсація – до смерті хворого.

Перспективи працездатності при вадах серця строго не визначені, головними обмежувальними факторами в таких випадках є незвичність до фізичних навантажень і негативний психологічний стан пацієнта. При відсутності симптомів декомпенсації при придбаному пороці серця працездатність може не змінитися, якщо з’являється судинна недостатність, то протипоказана важка праця або навіть будь-яка трудова діяльність.

При вадах серця обов’язкова легка фізична активність, заняття ЛФК, лікування на спеціалізованих курортах, заборона на вживання сигарет і алкоголю.

Профілактика хвороби

Для цього необхідно вчасно проводити видалення відмерлої тканини з інфекційних вогнищ і загальне загартовування організму.

При вже існуючому набутий порок серця для недопущення серцевої недостатності хворим необхідно дотримуватися правильного режиму активності (походи, профілактична гімнастика), віддавати перевагу здорове харчування з переважанням білкової їжі, зменшити кількість кухонної солі в раціоні, відмовитися від різких переїздів в місцевості з іншим кліматом (особливо гірських) та участі у спортивних змаганнях.

В цілому профілактика зводиться до загальному зміцненню здоров’я і відмови від шкідливих звичок.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code