vse-zdorovy.info

Сайт про здоров'я: хвороби, симптоми, методи лікування, процедури, ліки та багато іншого

Посів на уреаплазму у чоловіків: суть методу, підготовка до дослідження і розшифровка аналізу

Уреаплазмоз відноситься до числа захворювань, що передаються переважно статевим шляхом. Захворюваність серед чоловіків значно вище, чим у жінок. Мікроорганізми уреаплазми в невеликій кількості мешкають на слизових статевих органів, але для початку активного росту і поширення потрібно провокуючий фактор.

З метою ефективного лікування показане проведення посіву сечі. Це дозволяє виявити наявність бактерій. Додатково використовують антибиотикограмму, яка відображає чутливість до тих чи інших препаратів. Від цього залежить ефективність лікування.

1

Уреаплазмоз та його діагностика

Уреаплазмоз – це інфекційне захворювання сечостатевої системи, яке передається в основному статевим шляхом. Збудниками є умовно-патогенні мікроорганізми Ureaplasma urealyticum і Ureaplazma parvum. Мікроорганізми, присутні в організмі, самі по собі не є захворюванням. Тільки перевищуючи певну кількість, вони можуть спровокувати розвиток запального процесу в сечостатевій системі.

Запідозрити уреаплазмоз чоловік може з наступних симптомів:

  • мізерні прозорі виділення з уретри;
  • безпліддя;
  • печіння, свербіж;
  • хворобливі відчуття при сечовипусканні;
  • ознаки простатиту – часті позиви до сечовипускання, його утруднення в попереку, тазу і паху.

Інкубаційний період складає в середньому від 2 тижнів до декількох місяців. Тому поява симптомів можна пов’язати з незахищеним статевим контактом. При виявленні перелічених ознак чоловікові необхідно пройти обстеження. Найбільш інформативне та визначає подальшу тактику лікування дослідження – посів на уреаплазму у чоловіків з визначенням чутливості до антибіотиків.

1.1

Посів на уреаплазму

Для діагностики уреаплазмозу використовується найефективніший метод – бактеріологічний посів (бакпосів) сечі на спеціальну живильне середовище. Додатково визначається чутливість до антибіотиків. Матеріал береться фахівцями в стерильних умовах.

Показання для проведення дослідження на уреаплазму:

  • хронічний інфекційний процес в сечостатевій системі з невідомою етіологією;
  • зниження імунітету;
  • планування зачаття;
  • тривале безпліддя;
  • контроль ефективності антибактеріального лікування (здавати матеріал на аналіз необхідно не раніше, чим через 28-30 днів після початку курсу);
  • профілактичні скринінгові дослідження.

Скрининги необхідно проводити чоловікам зі зниженим імунітетом, часто змінюють статевих партнерів, які мають в анамнезі захворювання сечостатевої системи. Дослідження проводиться мінімум 1 раз в рік.

1.2

Підготовка та збір матеріалу

Для того щоб результат аналізу на уреаплазму був достовірним, потрібно провести правильний забір біологічного матеріалу та необхідну підготовку. Перед здачею матеріалу на аналіз потрібно дотримуватися наступних правил:

  • Обмежити прийом деяких лікарських засобів, серед яких антибактеріальні, антисептичні та протигрибкові. Якщо прийом зазначених препаратів неможливо припинити або був випадок прийому менш, чим за місяць до дослідження матеріалу, то слід попередити про це лікаря.
  • Останнім спорожнення сечового міхура здійснити не менш чим за 4 години до забору, так як сеча має антисептичну дію і результат може бути хибнонегативних.
  • Вступати в статеві контакти не менш, чим за 24 години до збору біоматеріалу.
  • Напередодні здачі аналізу, ввечері, провести гігієни зовнішніх статевих органів.

У чоловіків забір біологічного матеріалу проводиться двома способами: аналіз сечі і зішкріб зі слизової оболонки сечовипускального каналу, який здійснюється за допомогою спеціального шпателя.

Збирається перша ранкова порція сечі в обсязі близько 50 мл. Паркан здійснюється в домашніх умовах або в медичному закладі в стерильну ємність. За ніч мікроорганізми знову засеиваются на стінках слизової оболонки уретри, і ранкова сеча змиває їх безпосередньо в посуд. Матеріал може зберігатися не більше 2 годин з моменту збору, тому потрібно як можна швидше доставити його в лабораторію. Зішкріб з уретри проводиться спеціалістом в медичній організації.

1.3

Проведення аналізу

Зібраний матеріал наносять на спеціальну живильне середовище, де він висівається протягом декількох днів. У середньому ріст мікроорганізмів відбувається до 4-8 діб. Головні недоліки цього методу – тривалість і трудомісткість. Гідність – можливість визначення антибіотикорезистентності.

Антибиотикорезистентность – це стійкість мікроорганізмів до певних антибактеріальних препаратів, а антибиотикочувствительность – це визначення чутливості до даного засобу, тобто виявлення того антибіотика, який здатний вплинути на зростання бактерій. Це властивість визначається для того, щоб згодом провести якісне етіотропне лікування захворювання і домогтися максимального ефекту від нього.

Зібраний матеріал беруть за допомогою спеціальної петлі і поміщають на живильне середовище, куди раніше були додані різні антибіотики на кілька ділянок чашки Петрі (використовується 3-5 найімовірніших препаратів). Кожен ділянку з певним лікарським засобом підписується.

Якщо антибіотик ефективний і уреаплазма до нього чутлива, то біля нього зростання і поширення мікроорганізмів не спостерігається. У випадках, коли вироблена резистентність, можна виявити активний ріст.

2

Розшифровка результату аналізу і лікування

Для розшифровки проведеного дослідження застосовують кількісний показник. Нормою є така кількість мікроорганізмів – 10 у 4 ступені КУО на 1 мл біологічного матеріалу. Якщо рівень уреаплазми досягає цієї цифри, то в організмі не виникає запалення, і пацієнт є лише носієм даного мікроба. Якщо результат вище вказаного значення, значить, в сечовипускальному каналі присутній запальний процес. У цій ситуації необхідно проведення курсу комплексної терапії.

Для призначення правильного етіологічного лікування потрібно визначити, до яких антибіотиків уреаплазма чутлива. На чашці Петрі ріст колоній зазначається там, де антибіотик для лікування інфекції марний – то є мікроорганізм не є чутливим до цього препарату.

Виділяють 3 варіанти чутливості:

  1. 1. Чутливий (відсутній ріст колоній).
  2. 2. Малочутливий (присутній, але виражений незначно).
  3. 3. Резистентний (ріст колоній яскраво виражений).

У першому випадку виділений антибіотик є найбільш ефективним препаратом для лікування цієї інфекції.

Серед ефективних при уреаплазмозе виділяють наступні групи препаратів:

  • тетрацикліни (доксициклін);
  • макроліди (азитроміцин, джозамицин);
  • фторхінолони (ципрофлоксацин).

Додатково застосовують імуномодулюючі засоби, вітаміни, фізіопроцедури. Чоловікові слід дотримуватися дієти з виключенням гострого, копченого, смаженого, алкоголю. Курс лікування в середньому триває 14-21 день. Терапії підлягають всі статеві партнери пацієнта.

Профілактика виникнення уреаплазмозу полягає в дотриманні особистої гігієни, застосування засобів індивідуального захисту (презервативи), виключення випадкових статевих зв’язків. Також важливо періодично проходити профілактичні огляди у фахівця-уролога.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code