vse-zdorovy.info

Сайт про здоров'я: хвороби, симптоми, методи лікування, процедури, ліки та багато іншого

Передміхурова залоза: будова, розміри, симптоми і лікування основних захворювань

Передміхурова залоза, або простата, — один з найважливіших органів чоловічого організму, розташований в порожнині малого тазу. Він забезпечує чоловікові не тільки фізичне, але і психологічне здоров’я, так як від її правильної роботи залежить здатність до інтимної близькості і розмноженню. Захворювання цього органу виникають у пацієнтів старшого віку і можуть стати причиною хворобливого сечовипускання, послаблення потенції і безпліддя.

1

Анатомія і функції передміхурової залози

Простата є залозою зовнішньої секреції. Це означає, що її секрет виділяється назовні, а не в кров. Вона розташована в самій середині малого тазу. Спереду від неї знаходиться лобковий симфіз, ззаду — пряма кишка, у верхній частині вона межує з сечовим міхуром і насіннєвими бульбашками, а знизу її підтримують м’язи тазового дна. Через неї проходить верхня частина уретри (сечовипускального каналу) і семявыбрасывающий проток. Таке розташування призводить до порушення сечовипускання та послаблення потенції під час запалення передміхурової залози.

Простата має у своїй будові кілька відділів:

  • Передня, нижнелатеральная і задня поверхня, яка включає борозну, що розділяє залозу на дві частини.
  • Права і ліва частки, з’єднані перешийком (нерідко його називають середньою часткою).
  • Верхівка і підстава, яка спереду зростається з сечовим міхуром, а ззаду межує з насіннєвими бульбашками.

Внутрішня анатомія простати:

  1. Паренхіма — залозиста тканина, яка складається з ацинусів (часточок) — структурних одиниць залози, в яких виробляється простатический секрет. Їх кількість варіюється від 30 до 50. Ацинуси утворюють 15-20 проток, що впадають в сечовипускальний канал разом з семявыносящими протоками. Паренхіма ділиться на три зони:
    • Центральну, розташовану по сусідству з сечовим міхуром.
    • Перехідну (середню).
    • Периферичну, що знаходиться далеко від сечового міхура.
  2. 2. Фибромускулярная строма, що складається з м’язової і сполучної тканини і займає близько 30% площі всієї залози. Вона відповідає за підтримання паренхіми.

1.1

Функції

Простатический секрет містить:

  • тестостерон — статевий гормон;
  • ПСА (простатспецифічний антиген) — пухлинний маркер, показник якого збільшується при виникненні різних патологій передміхурової залози;
  • цитрат натрію — речовина, що перешкоджає утворенню кальцинатів (каменів);
  • простатический сік, що забезпечує нормальну рухливість сперматозоїдів;
  • ферменти;
  • вітаміни;
  • простагландини, імуноглобуліни і лізоцим — речовини, що підтримують місцевий імунітет.

Основними функціями простати є:

  • Секреторна. Простатический розріджує секрет еякулят, що забезпечує повноцінну рухливість сперматозоїдів.
  • Моторна. Заліза забезпечує сім’явиверження, а також перешкоджає виливу сечі з сечового міхура в періоди між походами в туалет і під час статевих зносин.
  • Бар’єрна. Речовини, що містяться в секреті, заважають розвитку висхідної інфекції уретри в вищерозташованих органи.

2

Розмір органу в залежності від віку

Всі хлопчики мають передміхурову залозу, вага якої не перевищує кілька грамів. Її активне зростання спостерігається в період статевого дозрівання, до 20 років вона досягає природного розміру. З віком заліза продовжує поступово збільшуватися. Цей процес може бути як нормою, так і ознакою захворювання.

Нормальні показники передміхурової залози у віці від 25 до 40 років представлені в таблиці:

Довжина Ширина Товщина Обсяг
2,3–4,1 см 2,7-4,2 см 1,5-2,5 см Не вище 36 см3

Для дорослого чоловіка у віці 25 років обсяг простати становить приблизно 19,6 см3, а після 50 років — 22,9 см3. Таке зростання є абсолютно природним для організму людини. У 60 років нормою вважається показник, що не перевищує 30 см3.

У старечому віці (від 65 до 70 років і вище) відбуваються постійні коливання гормонального фону, що провокує швидке зростання залози. Цей процес супроводжується тиском на сечовий міхур і звуженням просвіту сечоводу. Тому пацієнти постійно відчувають відчуття переповненого сечового міхура і труднощі з його випорожненням.

Ріст передміхурової залози, який протягом короткого часу досяг верхніх меж норми або перевал за них, свідчить про розвиток патологічного процесу. Небезпека полягає в тому, що не завжди він супроводжується явними симптомами, іноді він протікає приховано.

3

Методи діагностики

Огляд пацієнта на наявність захворювань простати проводить лікар-уролог. У схему обстеження входить проведення опитування і пальпація залози — визначення її стану на дотик через пряму кишку. Для підтвердження діагнозу застосовуються додаткові методи.

Основні способи діагностики передміхурової залози представлені в таблиці:

Метод Опис Фото
Пальпація Завдяки обстеження лікар може визначити еластичність тканини, наявність чи відсутність болючості, а також намацати різні ущільнення або вузлики
Ультразвукове дослідження (УЗД)

УЗД простати роблять двома способами:

  1. 1. Трансабдомінально — через живіт. Недоліком цього методу є складність проведення дослідження у повних людей.
  2. 2. Трансректально (ТРУЗД) — через пряму кишку. Метод дозволяє визначити величину передміхурової залози з точністю до 100% і підходить для людей різної комплекції.

За допомогою УЗД можна отримати чітке зображення простати, необхідне лікареві для постановки точного діагнозу

Магнітно-резонансна томографія (МРТ) Цей метод є найбільш інформативним, так як дозволяє знайти найдрібніші зміни в передміхуровій залозі, що недоступно ультразвукового дослідження
Простатография Рентгенографія простати останнім часом проводиться все рідше, так як існують більш сучасні методи діагностики. Дослідження припускає введення в сечовий міхур контрастної речовини за допомогою катетера. Це сприяє виділенню залози на тлі інших органів. Знімок дозволяє встановити розмір органу та його структуру

3.1

Нормальні параметри органу з УЗД

Розшифрувати дані УЗД здатний тільки кваліфікований лікар-уролог. Можливий діагноз ставиться за кількома показниками:

  • Основні лінійні параметри — обсяг, поздовжній, поперечний і переднезадній розмір.
  • Контури залози. У нормі вони повинні бути чіткими і рівними.
  • Ехогенність — сигнал, що відбивається від органу. Здорова заліза має середнє значення. Високий показник свідчить про хронічному запаленні, а низький — про наявність гострого захворювання.
  • Структура часточок залози. У нормі вона однорідна. Грубозерниста або дрібнозерниста структура говорить про розвиток запального процесу.
  • Форма органу. В здоровому стані вона напівкругла. Викривлена або трикутна форма говорить про патології.
  • Протоки простати повинні чітко визначатися.

Допустимі межі нормального розміру передміхурової залози за даними УЗД представлені в таблиці:

Параметр Мінімальне значення Норма Максимальне значення
Довжина 2,5 см 2,9 см 4,0 см
Товщина 1,5 см 2,1 см 3,0 см
Ширина 2,2 см 3,0 см 4,5 см

3.2

Формули визначення розміру залози

Щоб визначити нормальний об’єм простати, використовується формула Громова: О=В×0,13+16,4, де «Про» — обсяг залози, а «В» — вік хворого. Визначення маси органу передбачає множення отриманого обсягу на 1,05. Ці обчислення підходять для виявлення необхідних значень у чоловіків молодше 50 років.

Для встановлення об’єму залози працює формула усіченого еліпса, але для цього потрібні дані УЗД:

  • Про=А×В×С×0,52, де «Про» — обсяг залози, «А» — поздовжня величина, «В» — переднезадняя величина, «С» — поперечна величина.
  • Про= С2×В×0,52, де «Про» — обсяг залози, «С» — поперечна величина, «В» — переднезадняя величина. Ця формула застосовується, якщо маса органу не перевищує 80 р.
  • Про= С3×0,52, де «Про» — обсяг залози, «С» — поперечний розмір. Формула підходить при масі органу більше 80 р.

4

Основні захворювання

Всі хвороби передміхурової залози позначаються на виконанні органом його основних функцій. Головними причинами розвитку патологій є:

  • нерегулярне статеве життя;
  • перенесені інфекції, що передаються статевим шляхом;
  • вік старше 40 років;
  • спадкова схильність;
  • тривалий зносини;
  • затримка еякуляції;
  • часта зміна статевого партнера;
  • переохолодження;
  • малорухливий спосіб життя;
  • погрішності в харчуванні;
  • куріння і вживання алкоголю.

Поширені хвороби простати описані в таблиці:

Захворювання Симптоми Лікування
Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ), або аденома простати, — доброякісне розростання залозистого епітелію або строми органу
  • слабкість;
  • зниження ваги;
  • сухість у роті;
  • анемія;
  • запор;
  • зниження апетиту;
  • запах сечі з рота;
  • еректильна дисфункція;
  • прискорене сім’явивергання;
  • проблеми з сечовипусканням
Терапія включає консервативні методи (прийом медикаментів), операцію та нехірургічні способи
Простатит — захворювання передміхурової залози запального характеру. Може протікати як у гострій, так і в хронічній формі і є найпоширенішою патологією сечостатевої системи чоловіка
  • болі;
  • порушення сечовипускання;
  • статева дисфункція;
  • підвищення температури тіла, озноб;
  • загальне погіршення самопочуття
  • прийом антибактеріальний препаратів;
  • операція;
  • масаж простати;
  • фізіотерапія;
  • корекція способу життя;
  • лікувальні клізми
Карцинома (рак) простати — злоякісне новоутворення тканин передміхурової залози
  • прискорене сечовипускання з утрудненням його початку;
  • відчуття неповного випорожнення сечового міхура;
  • слабка і переривчаста струмінь урини;
  • нетримання сечі;
  • біль і печіння під час сечовипускання або сім’явипорскування;
  • поява крові в сечі або спермі;
  • хворобливість в області попереку, промежини, лобка і тазу;
  • імпотенція;
  • анурія (відсутність сечі);
  • ниркова недостатність;
  • постійні тупі болі в ребрах і хребті (свідчать про виникнення в них метастазів);
  • набряки ніг;
  • зниження ваги;
  • анемія;
  • загальне виснаження організму
  • хірургічне втручання (видалення простати або яєчок);
  • прийом гормональних препаратів;
  • радіотерапія;
  • хіміотерапія
Камені в передміхуровій залозі
  • біль під час ерекції і сім’явивергання;
  • хворобливий статевий акт;
  • больові відчуття в області паху, віддають в мошонку, сідниці, стегна, поперек, крижі і живіт;
  • зниження статевого потягу;
  • розлад потенції;
  • прискорене і хворобливе сечовипускання;
  • біль під час дефекації;
  • поява крові в еякуляті та сечі
Якщо хворого не турбує наявність конкрементів, то лікування не потрібне. При розвитку запалення призначаються медикаментозні препарати. При відсутності ефекту від їх застосування показане хірургічне втручання

5

Висновок

Передміхурова залоза, розташована в самому центрі малого таза, впливає на роботу не тільки сусідніх органів, але і всього організму в цілому. Якщо вона збільшена, але не виходить за межі норми, то це може бути ознакою природного зростання.

Але якщо спостерігається інтенсивне підвищення розмірів, що переходить за межі норми, то необхідно пройти обстеження на наявність захворювань.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code