vse-zdorovy.info

Сайт про здоров'я: хвороби, симптоми, методи лікування, процедури, ліки та багато іншого

Особливості вегето судинної дистонії за гіпотонічним типом

Людських захворювань, які протікають зі зниженням артеріального тиску, досить багато. Вегето судинна дистонія за гіпотонічним типом є для підліткового віку найчастішим з таких захворювань. Необхідно зауважити, що в міжнародній класифікації хвороб десятого перегляду такого діагнозу, як ВСД, немає. Що зовсім не означає відсутність насправді цієї недуги. Просто поки точно невідомі причини вегетосудинної дистонії, та й до того ж її клінічні прояви вельми варіабельні. Але, незважаючи на все це, можна описати найпоширеніші етіологічні фактори, симптоми і способи лікування цього захворювання.

Особенности вегето сосудистой дистонии по гипотоническому типу

Що собою являє ВНС

Нервова система людини неймовірно складна. Вона включає в себе окрему систему, яка регулює роботу всіх внутрішніх органів. Її називають вегетативної нервової системи (ВНС). Вона повністю автономна і принципи її роботи до кінця ще не вивчені. Достовірно відомо, що якщо перерізати вегетативні нервові закінчення якого-небудь органу, то в нього тут же починають розвиватися дистрофічні зміни, незважаючи на те що його кровопостачання при цьому ніяк не страждає. На цьому прикладі добре видно всю важливість вегетативної нервової системи. Саме збої в її роботі призводять до розвитку тієї чи іншої форми вегетосудинної дистонії, у тому числі і за гіпотонічним типом.

Поширеність серед населення

Зустрічається ВСД за гіпотонічним типом переважно у дітей і підлітків, причому у дівчат в два рази частіше. У дорослих це захворювання практично ніколи не розпізнають, помилково вважаючи у них синдром хронічної втоми.

Частота зустрічальності ВСД у дорослих досягає, за даними деяких учених, навіть 50%. Тобто ця хвороба є у кожної другої людини на землі.

Ці дані вельми спірні, адже зрушення меж фізіологічної норми, характерні для ВСД, насправді не такі значні.

Основні причини захворювання

Вегетосудинна дистонія – це поліетіологічне захворювання, адже виділити якийсь один основоположний чинник просто не можна. Лише при їх поєднанні з’являється вірогідність виникнення цієї патології. ВСД може розвинутися при наявності у людини таких факторів:

  • родові травми;
  • перинатальні ураження ЦНС (центральної нервової системи);
  • недостатність харчування або неправильне харчування;
  • негативний вплив навколишнього середовища (погана якість повітря, води та ін);
  • гіповітамінози;
  • вроджені патології серцево-судинної системи;
  • слабкість імунітету і часті простудні захворювання;
  • куріння;
  • часті стреси;
  • різні гормональні збої;
  • алергічні захворювання;
  • хондроз і остеохондроз хребта;
  • травми, зачіпають нервову систему (черепно-мозкові травми хребта).

Слід зазначити, що деколи навіть при наявності в обличчя всіх цих факторів вегетосудинна дистонія не розвивається. Це служить зайвим доказом того, що справжній механізм виникнення хвороби нам поки невідомий. Але в більшості випадків наявність у людини хоча б двох чинників з цього списку дозволяє лікарям запідозрити у пацієнта ВСД.

Клінічна картина захворювання

Для гіпотонічного типу вегетосудинної дистонії головною клінічною ознакою є епізоди зниження артеріального тиску нижче вікової норми. На відміну від шокових станів ці зниження не стійкі, і систолічний тиск рідко падає до 60 мм рт. ст. Пацієнти не завжди відчувають у себе зниження артеріального тиску, і буває так, що це виявляється випадковою знахідкою на профілактичному огляді.

У тих випадках, коли пацієнт може запідозрити у себе знижений артеріальний тиск, він відчуває зазвичай такі симптоми:

  • запаморочення;
  • слабкість;
  • нудоту;
  • головний біль;
  • блідість шкірних покривів.

Крім тих ознак, які пов’язані зі зниженням артеріального тиску, у пацієнтів можуть бути і симптоми, властиві будь-якій формі дистонії. До таких ознаками ставляться:

  • порушення сну;
  • поведінкові розлади;
  • порушення серцевого ритму (тахі — або, навпаки, брадикардія);
  • порушення з боку шлунково-кишкового тракту (різні диспепсії);
  • порушення роботи залоз зовнішньої секреції (потових, слинних, слізних);
  • порушення сечовипускання та ін

Найчастіше ВСД проявляється у вигляді своєрідних нападів. Пацієнти описують їх по-різному, так як це залежить від форми захворювання. Для гіпотонічного типу найбільш характерно раптова поява блідості на обличчі, почастішання серцебиття, почуття нестачі повітря і слабкість. Зазвичай це все починає супроводжуватися панікою пацієнта, що тільки сильно ускладнює клінічну картину нападу. Панічна атака – це дуже частий супутник будь вегетосудинної дистонії, особливо у дітей і підлітків.

Принципи лікування захворювання

При появі симптомів вегетосудинної дистонії слід звернутися до терапевта (у випадку з дитиною – до педіатра). Також обов’язково потрібна консультація невролога. У серйозних випадках цей лікар навіть сам безпосередньо курує лікування пацієнта з ВСД.

Будь-яке лікування насамперед повинно бути спрямоване на усунення причини захворювання. Лікар при обстеженні виділяє провідний симптом, на його основі визначається форма дистонії і підбирається відповідне лікування. У разі гіпотонічного варіанту хвороби терапія насамперед спрямована на запобігання різких знижень артеріального тиску.

За традицією лікування починають з призначення режиму та дієти. Госпіталізація, як правило, не потрібно. Щодо харчування дуже важливо достатній вміст білка. Причому обов’язково тваринного походження. Особливо це стосується дітей, коли ще повним ходом йде формування нервової системи. Також велика увага приділяється змісту достатньої кількості вітамінів. При необхідності призначають медикаментозний курс полівітамінного препарату. Регулярність харчування – запорука успішного лікування будь-якого захворювання, тому цей момент завжди детально роз’яснюється хворому.

Лікарську терапію підбирають індивідуально для кожного пацієнта. Бажано починати з застосування засобів рослинного походження. Для цього використовують трави з заспокійливим і гіпертензивних ефектом:

  1. Елеутерокок (у вигляді екстракту, додається в чай).
  2. Шоломниця байкальський (настоянка).
  3. Підмаренник справжній (відвар).
  4. Аралія маньчжурська (настоянка).
  5. Клопогон даурський (настоянка).
  6. Пустирник (настоянка).
  7. Багно болотний (відвар).
  8. Заманиха (настоянка).
  9. Левзея (у вигляді екстракту, додається в чай).

Важливо розуміти, що рослинні препарати дають ефект лише у випадку тривалого застосування, зазвичай не менше місяця.

З медикаментозних засобів використовують препарати для базисного лікування і препарати для купірування нападів. Для регулярного застосування найчастіше використовують:

  1. Гліцин.
  2. Пікамілон.
  3. Ципраміл.
  4. Прозак та ін.

Для купірування нападу використовують засоби, що володіють «м’яким» гіпертензивним і заспокійливим ефектом:

  1. Корвалол.
  2. Кордіамін.
  3. Беллатамінал.
  4. Кофеїн.

Необхідні профілактичні заходи

Насамперед це збалансоване харчування і заняття спортом. Достовірно відомо, що регулярні фізичні навантаження стимулюють дозрівання нервової системи, у тому числі вегетативної. Так що елементарна ранкова зарядка, яку пацієнт буде робити кожен день, допоможе запобігти розвитку дистонії. Не варто забувати і про елементарних речах, таких як відмова від шкідливих звичок. Тільки в цьому випадку є гарантія уникнути вегетосудинної дистонії.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code