Навіщо призначають УЗДГ при вагітності?

УЗДГ при вагітності використовується поряд з плановим УЗД, коли є необхідність отримати дані про кровопостачання плода. Доплерографія входить в число неінвазивних методик, що дозволяють зробити оцінку стану судин матки, плаценти і плода. Вона не є обов’язковою планової діагностикою, але може бути проведена, коли потрібне додаткове обстеження вагітної. Потужність випромінювання при допплерографії набагато вище, чим на стандартному УЗД, в чому і полягає головна відмінність між цими видами діагностики.

В основу методики покладено ефект Доплера, застосовуваний при вимірюванні швидкості та інтенсивності кровотоку.

Показання для виконання УЗДГ дослідження

Акушер-гінеколог може призначити проходження допплерометрії жінці при підозрі на розвиток будь-яких патологій.

При наявності ля виявлення:

пуповинних петель, розташованих поблизу від шиї майбутньої дитини;
патологій плаценти;
невідповідності реальних розмірів плоду на узд тижнів вагітності;
мало- або багатоводдя;
аномалій розвитку життєво-важливих органів плода – серця або мозку;
резус-конфлікту крові мами і ембріона;
виношування в утробі більше 1 плоду;
передчасного дозрівання плаценти;
затримки в розвитку.

При наявності патологій у самої майбутньої мами, а саме:

ниркової недостатності і хворобах нирок;
цукрового діабету;
артеріальної гіпертензії;
гестозу;
аутоімунних розладів (вовчак, васкуліт);
судинних захворювань;
при травмуванні живота;
для підтвердження результатів кардіотокографії після 30 тижня.

При обтяженому анамнезі УЗДГ призначається у випадках:

внутрішньоутробної загибелі плоду;
гестозу;
мимовільного переривання вагітності;
завмерлої вагітності та інших.

Метою обстеження при УЗДГ в рамках спостереження за перебігом вагітності є внутрішньоутробна гіпоксія (киснева недостатність), так як кисневе голодування плоду може згубно позначитися на розвитку центральної нервової системи малюка.

Недостатнє надходження кисню в першому триместрі вагітності може стати причиною відставання в розвитку всіх органів майбутньої дитини, родових травм, а також викликати енцефалопатію, дитячий церебральний параліч (ДЦП) та інші патології. Ступінь впливу умов у внутрішньоутробному розвитку на майбутнє здоров’я малюка може бути різною. Але мали місце недоліки неодмінно заявлять про себе в майбутньому. Цей факт не можна недооцінювати.

Не рекомендують робити доплерографію на строк, раніше чим 16 тиждень вагітності, так як вона не буде нести ніякої інформаційного навантаження. У більшості випадків УЗДГ призначають і проводять в один час з плановим УЗД на терміні від 20 до 24 тижнів.

Підготовка та проведення дослідження

Немає необхідності наповнювати перед процедурою сечовий міхур. Абсолютно ніяк не відіб’ється на результатах прийом їжі перед проведенням обстеження.

При прийнятті пацієнткою горизонтального положення на кушетці спеціаліст завдасть їй на живіт деяку кількість гелю. Це потрібно, щоб виключити вплив, який може надати повітря, що знаходиться між датчиком і поверхнею тіла.

Весь сеанс триває за часом не більше півгодини. Процедура вважається абсолютно безпечною для жінки, так як всі маніпуляції провадяться на поверхні живота, а не в піхві.

Розшифровка даних доплерографії вагітних

Стан кровотоку і ступінь прохідності судин розглядають за кількома основними показниками. Деякі з них визначаються терміном вагітності. Більше уваги приділяється оцінці маткової і пуповинної артерій, аорти та середньої мозкової артерії плода.

Розшифровка кровотоку по Доплером відбувається по ряду параметрів: систолічне та діастолічне співвідношення (С:Д, СДО), індекс резистентності (ІР), пульсаційний індекс (ПІ). Ці індекси називаються індексами судинного опору (ІСС). У діагностичних цілях фактичні значення цих індексів порівнюють з табличними показниками норми відповідно до терміну вагітності.

Повідомлення матки з плацентою забезпечується роботою термінальних ворсин, в будові яких присутня безліч судин. Саме в обов’язки цих ворсин входить доставка кисню і поживних компонентів до малюка і відведення від нього продуктів обміну.

При малій кількості ворсин мова йде про фето-плацентарну недостатність. В такому випадку параметри ІР і СДО будуть високими. Норма ІР має значення в діапазоні 0,62-0,82, на що в числі іншого впливає кількість тижнів вагітності. СДО в такому разі має значення 2,19-4,67. Коли порушений матково-плацентарний кровотік, підвищення ІСС буде характерно і для маткових артерій.

Чималу роль при внутрішньоутробному формуванні плода грає характер руху крові в маткових артеріях. Норма СДН УЗДГ варіюється в межах 1,66-2,10. Норма ж ПІ для завершального триместру дорівнює 0,40-0,65, середнє значення ІР – 0,3-0,9.

Якщо зниження швидкості кровотоку почне позначатися на дитині, це продемонструє ІСС її аорти. У такій ситуації значення починають перевищувати нормативні величини. Коливання СДН складе 4,86-6,76, а середній ІР – 0,75.

При достатньої критичності ситуації розвиток дитини припиняється, однак, її життєздатність зберігається, на що вкажуть збільшені величини СДО і ІР сонної і мозкової артерій плода.

Починаючи з 22 тижня, середня величина, що характеризує швидкість руху крові в артерії мозку, для СДО дорівнює понад 4,4, для ІР – 0,773. ІР сонної артерії дорівнює 0,62-0,942. Тут представлені лише усереднені показники, на коливання яких буде надавати великий вплив термін вагітності. Приміром, у сонній артерії ІР у період 23-25 тижнів не повинен бути вище 0,942, а вже після 38 тижнів – 0,62-0,8. Зведені табличні дані достовірно відображають конкретний термін вагітності.

Відхилення від норми на УЗДГ у вагітної

Свідченням гестозу є підвищені показники ІР і СДО в маткових артеріях, а після них – і в пуповині. При переношуванні, несумісності резус-фактора і цукровому діабеті завищуються ІР і СДО в аорті дитини і в пуповині.

При наявності декількох плодів у одного з яких відзначається відставання в розвитку, підвищуються значення СДО і ІР в пуповині відстаючого в рості малюка. При однакових індексах і відставанні одного плоду мова йде про трансфузіонний синдром.

При УЗДГ виявляють аномалії в розвитку, ступінь порушень, що дуже допомагає в критичних ситуаціях при вагітності. Тоді лікар приймає рішення або про проведення екстреної терапії або про негайне розродження.