Лікування стабільної стенокардії

Нерідко в кардіологічній практиці зустрічається така патологія, як стабільна стенокардія. Це патологія, що розвивається на тлі ішемічної хвороби серця або атеросклерозу, при якій спостерігається больовий синдром за грудиною. Ця недуга зустрічається найчастіше у людей в літньому віці.

Частотність стабільної стенокардії зростає з віком. У Росії від даної патології страждають люди віком 65-75 років (10-20%). Які етіологія, клініка і лікування стенокардії?

Особливості стабільної стенокардії

В даний час розрізняють 2 різновиди цього патологічного стану: стабільну та нестабільну стенокардію. Перша з них ще називається стенокардією напруги. Обумовлено це тим, що основний клінічний симптом (біль) розвивається при фізичному або емоційному напруженні. Все це викликає посилення роботи серця і збільшення потреби в кисні. При наявності атеросклерозу звужені і пошкоджені коронарні судини нездатні забезпечувати в повній мірі харчування міокарда, тому виникає нападоподібний больовий синдром.

Розрізняють кілька класів стабільної стенокардії. За основу береться ступінь переносимої навантаження. Перший клас відрізняється частими болями в області серця, які виникають в процесі тривалого напруги. У спокої больовий сидром зникає. Важливо, що повсякденні навантаження і ходьба в середньому темпі не провокують появу болю. При 2 класі стенокардії больовий синдром виникає при підйомі на другий поверх або при швидкому русі на відстань більше 0,5 км. Для 3 класу характерне зниження фізичної активності. При цьому напади виникають при подоланні менше 500 м звичайним кроком або підйомі на перший поверх будівлі. У таких людей значно знижується швидкість пересування. Найбільш важким є 4 клас стенокардії. Біль може виникати при повільній ходьбі або в стані спокою.

Етіологічні чинники

Які причини стенокардії напруги? Симптоми стенокардії можуть виникати на тлі різних етіологічних факторів. Найбільш частими причинами стабільної стенокардії є:

наявність атеросклерозу судин;
наявність ІХС (ішемічної хвороби серця);
куріння;
порушення ліпідного обміну;
зловживання спиртними напоями;
наявність аортального стенозу;
наявність гіпертрофічній кардіоміопатії;
спадкова схильність;
порушення білкового обміну;
високий артеріальний тиск;
ревматизм;
тромбоз вінцевих артерій.

Важливу роль у розвитку стабільної стенокардії грають такі фактори, як ожиріння, літній вік, переживання, наявність цукрового діабету, амілоїдозу. У жінок сприятливі фактори включають в себе тривале застосування оральних контрацептивів. У більшості випадків стенокардія виникає на тлі атеросклерозу. Останній характеризується звуженням просвіту кровоносних судин в результаті формування атеросклеротичних бляшок.

З часом артерії втрачають еластичність, в них можуть утворюватися тромби. Зв’язок між стенокардією і атеросклерозом встановлена більш чим у 90% пацієнтів. Стабільна і нестабільна стенокардія розвивається тільки тоді, коли просвіт артерій зменшується більш чим наполовину. У людей, в анамнезі яких є перенесений раніше інфаркт міокарда, стабільна стенокардія виявляється дуже часто.

Клінічні прояви

Перед тим як почати лікування стабільної стенокардії, потрібно поставити вірний діагноз. У цій ситуації велике значення мають клінічні ознаки стенокардії. Найбільш частими скаргами хворих є наступні:

наявність нападоподібний біль за грудиною;
відчуття здавлювання грудної клітини;
дискомфорт;
утруднення дихання;
почуття страху;
підвищена пітливість;
слабкість;
занепокоєння;
почастішання частоти серцевих скорочень;
зміна артеріального тиску (частіше воно збільшується).

Визначення точного діагнозу дуже важливо, так як під маскою стенокардії можуть ховатися більш серйозні захворювання серця, наприклад, інфаркт міокарда. Болі при стенокардії відрізняються наступними ознаками:

є давлять, стискають, пекучими;
виникають після перенапруги;
зменшуються у спокої;
усуваються нітратами (Нітрогліцерин) протягом декількох хвилин;
здатні віддавати в плече, лопатку, щелепа;
локалізуються за грудиною;
тривалість менше 15 хвилин;
поступово наростають;
з’являються раптово.

У тому випадку, якщо біль не проходить після вживання Нітрогліцерину і триває більше 15 хвилин, можна припустити гострий інфаркт міокарда. При розвитку нападу стенокардії хворі часто приймають вимушене положення тіла (стоячи або сидячи), практично не рухаючись при цьому. Іноді поява больового нападу провокують переїдання, вплив на людину низької температури. В подібній ситуації збільшується потреба міокарда в кисні.

Діагностичні заходи

Визначення наявності у пацієнта стабільної стенокардії – обов’язковий етап. Діагностика включає в себе повне обстеження серця та коронарних судин. Діагностичні заходи передбачають опитування пацієнта, зовнішній огляд, фізикальне дослідження (перкусію, аускультацію), вимірювання артеріального тиску, лабораторне та інструментальне дослідження. Важливе діагностичне значення мають ЕКГ-ознаки. Якщо ЕКГ робиться в спокої в період відсутності нападу, то змін може не бути. Під час болів можливі зниження сегмента ST, зміна зубця T.

При стенокардії нерідко змінюється серцевий ритм. Рідше діагностика передбачає добовий ЕКГ-моніторування. Важливе значення для постановки діагнозу має оцінка зміни пульсу і тиску в процесі фізичного навантаження. З цією метою проводиться велоергометрія. Рідше організується електрокардіостимуляція, проведена через стравохід. Діагностика передбачає також проведення УЗД серця та прилеглих великих судин. З метою виявлення атеросклерозу коронарних артерій здійснюються ультразвукова доплерографія, коронарографія, ангіографія. Наявність атеросклерозу можна підтвердити за допомогою лабораторних аналізів. Вони включають в себе біохімічне дослідження крові (визначення загального холестерину). Крім того, оцінюється рівень ліпопротеїдів низької щільності, різних ферментів (лужної фосфатази, ЛДГ).

Тактика лікування

Лікування стенокардії напруги повинно бути комплексним. Воно повинно бути спрямоване на усунення больового синдрому, поліпшення прохідності судин і ліквідацію основного етіологічного фактора.

До них відносяться статини, фібрати, нікотинова кислота. Серед статинів застосовуються Ловастатин, Симвастатин, Аторвастатин та інші. При стабільній стенокардії важливо нормалізувати кровообіг. Для цього застосовуються антиагреганти (Аспірин, Клопідогрел) тромболітичні препарати, бета-адреноблокатори (Бисапролол, Метапролол).

Атеросклероз практично завжди супроводжується артеріальною гіпертензією. В даній ситуації показаний прийом інгібіторів АПФ. До них відноситься Престариум. Ці препарати знижують тиск і вірогідність розвитку ІХС (інфаркту). Лікування стабільної стенокардії може включати в себе прийом ліків, що знижують потребу серця в кисні. Найчастіше з цією метою застосовуються блокатори кальцієвих каналів (Верапаміл, Ніфедипін). Для розширення вен використовуються нітрати.

При розвитку нападу стенокардії важливо вміти надати першу допомогу хворому. Для цього потрібно викликати швидку допомогу, відчинити вікна або кватирки для забезпечення хворого киснем, зняти тугу одяг, забезпечити людині спокій, по можливості дати таблетку Нітрогліцерину. Лікувальні заходи передбачають також дотримання дієти, відмова від алкоголю і куріння. У важких випадках можуть проводитися аортокоронарне шунтування, ангіопластика. Таким чином, стенокардія напруги є дуже поширеною патологією, яка найчастіше розвивається на тлі атеросклерозу.