vse-zdorovy.info

Сайт про здоров'я: хвороби, симптоми, методи лікування, процедури, ліки та багато іншого

Чому з’являється білий наліт на голівці у чоловіків: можливі захворювання і лікування

Поява білого нальоту на голівці у чоловіків пов’язано як з фізіологічної виробленням секрету сальних залоз, так і з інфекційними захворюваннями. Найбільшу небезпеку представляє кандидозний баланопостит, ускладненнями якого є фімоз і парафімоз, розвиток висхідних урогенітальних інфекцій. Основою профілактики появи білого нальоту є дотримання гігієни. Грибкові ураження лікують за допомогою місцевих і системних засобів. У комплексі з медикаментозною терапією застосовують народну медицину.

1

Причини

Поява білого нальоту на голівці у чоловіків обумовлено:

  • фізіологічним скупчення смегми;
  • кандидозным баланопоститом;
  • склеротичним позбавляємо;
  • порушенням кровообігу в тканинах статевого члена при цукровому діабеті.

При останніх двох патологіях наліт в строгому сенсі не утворюється, але спостерігається побіління і лущення шкіри головки, в результаті чого створюється враження наявності білої плівки. Відмежовані вогнища шкірної атрофії білястого кольору при цукровому діабеті виявляються також в області гомілок і на стопах. Їх відмінною особливістю є наявність дрібних розширених кровоносних судин і гиперпигментированного обідка по краю плям.

1.1

Смегма

Смегма являє собою секрет тизоновых залоз – різновиди сальних залоз, розташованих на зовнішніх статевих органах у чоловіків і жінок. З них виділяється біла речовина сирною консистенцією або у вигляді пластівців, які накопичуються в препуціальному мішку. При наявності великої кількості смегми її видно і на голівці пеніса. Вироблення секрету посилюється у хлопців в період статевого дозрівання. При недотриманні інтимної гігієни в сприятливому середовищі смегми розмножуються патогенні та умовно-патогенні мікроорганізми, підвищується ризик розвитку баланопостіта.

При оголенні головки пеніса під час проведення гігієнічних процедур шар смегми відділяється катишкамі або шарами. Відміну від баланопоститу при цьому полягає в наступному:

  • відсутній почервоніння тканин;
  • немає болю, печіння або свербежу;
  • відсутні шкірні утворення у вигляді вузликів, пухирців і ерозій.

У разі якщо на статевих органах з’явилися ці ознаки, слід звернутися до лікаря.

Сама по собі смегма не представляє небезпеки для здоров’я, але щоб уникнути вторинного бактеріального або грибкового зараження необхідно дотримуватися правил гігієни. Статевий член потрібно регулярно мити з милом, не рідше 1 рази в добу, оголюючи при цьому його голівку. Для профілактики розвитку небажаних наслідків при скупчення смегми можна робити ванночки зі слабким (рожевим) розчином марганцівки. У маленьких дітей, при нераскрывшейся голівці (це нормальний фізіологічний стан у хлопчиків), препуціальний мішок очищають від накопилася за допомогою ватної палички.

Освіта білих виділень з неприємним запахом відбувається також при порушенні мікрофлори під крайньою плоттю (аеробний і анаеробний баланопостит). Якщо причиною цьому стали грибки кандіда, то виникає кандидозний баланопостит.

З метою виявлення виду патогена та призначення адекватного лікування необхідно здати мазок з головки пеніса для лабораторних досліджень. Терапія бактеріальних і грибкових уражень шкіри проводиться різними способами: перший тип захворювання лікують за допомогою антибіотиків, а кандидоз усувають застосуванням антимікотичним препаратів.

У деяких народностей існує традиція обрізання крайньої плоті ще в дитячому віці. У якомусь сенсі це гігієнічно виправдано. Така процедура запобігає скупчення смегми і мікробів на внутрішній поверхні крайньої плоті, статевий член можна добре промити. Його постійна аерація також перешкоджає розмноженню мікробів. Це є хорошою профілактикою розвитку баланопоститів і фімозу – звуження крайньої плоті, при якому оголення голівки стає неможливим.

1.2

Кандидозний баланопостит

Грибки кандіда – причина розвитку баланопостіта в 20% випадків. З кандидозом частіше стикаються жінки, чим чоловіки. Деякі медичні фахівці вважають, що ці грибки не є первинним фактором розвитку запалення голівки і крайньої плоті, а виступають в якості опортуністичних мікроорганізмів, що супроводжують інші дерматози. Найчастіше у хворих виявляється змішана грибково-бактеріальна інфекція. Кандидоз у багатьох випадках обтяжує перебіг інших патологій, грибки посилюють активність основного інфекційного збудника.

Грибки Candida входять до складу умовно-патогенної мікрофлори і зустрічаються практично у всіх людей, в тому числі і у здорових. Кандидозу схильні обличчя чоловічої статі в будь-якому віці – від немовлят до дорослих, серед останніх урогенітальна форма зустрічається частіше. Ураження шкірного покриву статевого члена сприяє виникненню вторинних бактеріальних інфекцій. Найбільш широко кандидоз поширений серед внутрішньолікарняних інфекцій (до 45%) і у пацієнтів з імунодефіцитом.

Зараження дорослих чоловіків відбувається в основному статевим шляхом від хворої партнерки або в результаті недотримання особистої гігієни. Факторами ризику виникнення захворювання є:

  • цукровий діабет, при якому відбувається виділення цукру в сечі, створюється сприятливе середовище для розвитку грибків;
  • інші ендокринні патології;
  • довга крайня плоть;
  • хронічні запальні захворювання сечостатевих органів;
  • тривала терапія антибактеріальними препаратами призводить до порушення мікрофлори кишечника;
  • застосування гормональних та інших засобів, що пригнічують імунні сили організму;
  • наявність злоякісних пухлин;
  • імунодефіцитні стани після тяжких захворювань;
  • ВІЛ;
  • ожиріння;
  • хронічний уретрит;
  • вузька крайня плоть.

Одним з ускладнень цієї патології є парафімоз (обмеження голівки) – стан, що потребує невідкладної медичної допомоги, так як при відсутності лікування відбувається відмирання тканин пеніса.

1.2.1

Симптоми

Ознаками захворювання у чоловіків є:

  • печіння і свербіж, які хворий може відчути вже через кілька годин після статевого контакту з інфікованою жінкою, при наступних статевих зносинах вони посилюються;
  • почервоніння голівки пеніса, його крайньої плоті, лущення поверхні шкіри;
  • утворення численних папул, які потім перетворюються в пухирці, а останні – у ерозії;
  • сухі вогнища почервоніння або ерозії мають блискучу поверхню і покриті нальотом білого кольору;
  • ерозії мають округлу форму з білою смужкою по краях, можуть зливатися, утворюючи неправильні обриси;
  • поява ерозій найчастіше спостерігається на внутрішньому листку препуційного мішка і у місці зіткнення крайньої плоті з головкою;
  • виділення у вигляді білого сиру, білястий наліт на внутрішній поверхні крайньої плоті;
  • поступово ураження шкіри може поширитися на пахові складки, в результаті постійного запалення відбувається рубцювання, розвивається фімоз крайньої плоті, запалюється мечеиспускательний канал.

У пацієнтів з цукровим діабетом кандидозний баланопостит може протікати у швидкій і важкій формі, головка статевого члена набрякає, утворюються тріщини і виразки на крайньої плоті.

При бактеріальному баланопоститі творожистие виділення відсутні, почервоніння більш виражена, немає чітких меж ураження.

1.2.2

Лікування

Лікування кандидозного баланопоститу проводиться комплексно – при допомозі місцевих і системних протигрибкових препаратів:

  • Ванночки для статевого члена з слабких розчинів антисептиків у теплій воді (протягом 15-20 хвилин):
    • марганцівка (розводять до досягнення рожевого кольору);
    • 2%-й розчин харчової соди;
    • 1%-й розчин борної кислоти.
  • При запальних процесах і ерозивних висипаннях застосовують примочки і промивання:
    • 1%-й розчин таніну;
    • 0,25-0,5%-й розчин азотнокислого срібла;
    • 2-3%-й розчин Фукорцина, Фурациліну;
    • бовтанки з Ністатином або Леворином;
    • 0,01-0,05%-й розчин хлоргексидину біглюконату.
  • Креми, спреї і мазі:
    • на основі імідазолу: Канестен, Клотримазол, Бифосин, Кандид, Травоген, Канізон, Кандібене, Микозон та інші;
    • на основі циклопирокса: Батрафен, Ціклопірокс, Дафнеджин;
    • комбіновані засоби, що включають до складу протигрибковий препарат, антибіотики і кортикостероїди: Тридерм, Акридерм-ГК, Мікозолон;
    • при ерозивних ураженнях – репаранты Бепантен, Пантодерм, Актовегін, Солкосерил.
  • Системні препарати у вигляді таблеток:
    • препарати «першого ешелону» – похідні імідазолу: Флуконазол, Дифлузол, Орунгал, Дифлюкан, Ітраконазол, Препарати та інші;
    • похідні аллиламина – Тербінафін, Атифин, Бинафин, Ламізил;
    • на основі гризеофульвіну – Фульцин, Гризеофульвін;
    • полиеновые антибіотики: Леворин, Пімафуцин, Ністатин, Амфотерицин-Ст. Ці препарати найчастіше призначають у дитячому віці.

При хронічному перебігу захворювання потрібно проведення декількох курсів системної терапії. Необхідно також дотримувати наступні рекомендації під час лікування і після нього:

  • вживати багату вітамінами їжу, велика кількість овочів і фруктів, відмовитися від тих продуктів, які сприяють розмноженню грибків (солодке, борошняне), уникати гострої їжі, погіршує процес травлення;
  • щодня виконувати гігієнічні процедури, мити статеві органи, міняти білизну;
  • уникати випадкових статевих зв’язків, використовувати презервативи;
  • проводити дезінфекцію білизни;
  • прагнути до здорового способу життя, не допускати ожиріння.

1.2.3

Захворювання у дітей

Кандидозний баланопостит у дітей молодшого віку в ізольованій формі розвивається рідко, в основному кандидоз носить системний характер. Зараження дитини відбувається кількома способами:

  • внутрішньоутробно, діагностування хвороби відбувається відразу після народження;
  • при проходженні дитини по родових шляхах;
  • при смоктанні молока (інфіковані соски грудних залоз);
  • через предмети побуту;
  • у дітей більш старшого віку кандидозний баланопостит часто розвивається при фізіологічному фімозі.

Грибки висіваються з піхви у 37% здорових жінок, а у вагітних з різними урогенітальними розладами – у 80% випадків.

У немовляти кандидоз частіше всього проявляється у вигляді эриматозного дерматиту або у вигляді папуло-пустульозної висипки. Захворювання у маленьких дітей небезпечно тим, що виникає сепсис, ураження органів ШЛУНКОВО-кишкового тракту, серця, головного мозку, дихальної та інших систем, що може привести до летального результату.

Для придбаного кандидозу у хлопчиків характерні наступні ознаки:

  • поєднання ураження шкірного покриву з кандидозом ротової порожнини;
  • на першій стадії уражається шкіра в пахвовій і паховій областях, потім – внутрішні поверхні стегон, статеві органи, в запущених випадках – живіт і спина;
  • у рідкісних випадках (14% пацієнтів висипання у вигляді вузликів і пухирців захоплюють весь шкірний покрив;
  • мошонка і статевий член уражаються ерозіями;
  • на поверхні ерозій видно білясті нашарування крошковидной структури;
  • навколо них виявляються пухирці, вузли і злущуються області;
  • у маленьких дітей, у яких відбулося обсіменіння грибками органів ШКТ, кандидоз проявляється у формі пелюшкового дерматиту;
  • ерозії зливаються в більш великі області з фестончатими краями;
  • у старших дітей з’являється свербіж пеніса, дитина постійно теребить статевий член і свербить, скаржиться на хворобливе сечовипускання;
  • у крові виявляється підвищений рівень лейкоцитів і нейтрофілів, підвищення температури тіла відсутня;
  • при приєднанні вторинної бактеріальної інфекції виникають ознаки інфекційного токсикозу, стан дитини значно погіршується.

Лікування дітей при системному ураженні проводиться з допомогою полієнових антибіотиків або антимікотиків на основі імідазолу.

1.3

Склеротичний лишай

Слеротический лишай статевого члена (або склероатрофический лихен) у чоловіків найчастіше виявляється після 30 років. Ця патологія являє собою рідкісну форму хронічного дерматозу і незаразлива. Клінічні симптоми захворювання схожі з баланопоститом.

Ознаками хвороби є:

  • поява вогнищ у вигляді плям, вузликів, бляшок з видимим контуром, їх розмір у середньому 5 мм;
  • розташування утворень – розсіяне або згруповане;
  • забарвлення ураженої шкіри – біляста;
  • локалізація висипань – крайня плоть, головка і область навколо члена;
  • на тлі атрофічних змін в шкірі виникають тріщини на крайньої плоті, що викликають хворобливість при ерекції;
  • крім типових висипань, можуть бути присутніми атипові – у вигляді вітіліго, ерозій, набряків;
  • бляшки мають щільну структуру при пальпації і безболісні;
  • крім генітальної області, білясті плями можуть з’являтися на шиї, плечах, руках і ногах, тулуб;
  • склеротичні процеси на крайньої плоті призводять з часом до стриктурам уретри, порушення сечовипускання і фімоз.

Факторами ризику для виникнення позбавляючи є:

  • генетична схильність;
  • ендокринні порушення, гормональний дисбаланс;
  • стреси;
  • хронічні запальні патології;
  • переохолодження;
  • інфекційні захворювання;
  • аутоімунні патології (аутоімунний тиреоїдит, системна червона вовчанка, цукровий діабет першого типу та інші).

1.3.4

Терапія

Потрібна комплексна терапія з застосуванням наступних засобів:

  • антибактеріальні препарати пеніцилінового ряду;
  • ліки, що зменшують проникність кровоносних судин, поліпшують обмінні процеси в їх стінці і мікроциркуляцію крові в тканинах: Пентоксифілін, ксантинолу нікотинат, Эмоксипин, Актовегін, Троксерутин, Солкосерил;
  • ферменти: Лідаза, Трипсин та Хімотрипсин, Лонгидаза, Вобэнзим;
  • комплексні вітамінні препарати, Аевіт;
  • фізіотерапія: обробка ультразвуком, фонофорез з ферментами, магніто — і лазеротерапія.

В якості місцевих засобів застосовують такі препарати, як:

  • гормональні мазі і креми (Клобетазол, Элоком та інші);
  • аплікації розчину трипсину;
  • крем або гель Актовегін, Солкосерил;
  • троксевазиновая, клобетазоловая, гепариновая або теониколовая мазь;
  • Контрактубекс або Дерматикс;
  • аплікації 0,1% мазі Протопик.

Тривалість місцевого лікування становить до 6 місяців.

2

Народна медицина

В домашніх умовах позбутися від білого нальоту у чоловіків можна народними засобами. Перед їх застосуванням терапію необхідно узгодити з лікуючим лікарем.

Назва Сировину Рецепт і спосіб застосування
Протизапальну дію
Відвари трав Суха трава подорожника, ромашки, череди Для приготування взяти 2 ст. л. сухої сировини, кип’ятити протягом 10 хв. на слабкому вогні, остудити, процідити. Використовувати в якості ванночок і для обмивання статевого члена
Настій кори Кора дуба Кору дуба кип’ятити і настоювати за 30 хв. Застосовувати так само, як відвари трав
Антисептичну, протигрибкову дію
Відвари трав Суха трава звіробою, календули Аналогічно попереднім
Олія чайного дерева У готовому вигляді Капнути кілька крапель на голівку і крайню плоть
Розчин соди Харчова сода 2 ст. л. розвести в 1 літрі теплої води. Використовувати в якості ванночок або обмивань. Застосовується при кандидозних ураженнях
Регенеруючу дію (відновлення тканин при ерозивних ураженнях)
Обліпихова олія У готовому вигляді Капнути кілька крапель на голівку і крайню плоть
Сік алое Свіже листя рослини Вичавити сік, нанести декілька крапель на пошкоджені ділянки шкіри
Системні протигрибкові засоби
Розчин перекису водню Аптечне засіб Почати прийом всередину з 2-3 крапель, розчиняючи їх у склянці теплої води тричі на день за 0,5 год. до їжі або через 2 год. після неї. Поступово довести до 10 крапель. Приймати протягом місяця, потім зробити перерву
Часник У свіжому вигляді Вживати щодня по 3-4 зубчики часнику, можна в складі блюд. Цей засіб застосовується при відсутності захворювань органів ШКТ
Розчин соди Харчова сода 1 ч. л. соди залити склянкою окропу, розмішати, остудити. Пити тричі на день перед їдою протягом 2 тижнів, потім зробити перерву

Перекис водню і сода залужнюють організм, створюючи несприятливі умови для розвитку грибкових захворювань.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code